Біля вершини Віргераб Сар (Virgerab Sar) заввишки 6497 метрів. Фото: Філіп де-Бегер
Трійка альпіністів: Філіп де-Бегер (Philip de-Beger) з Великої Британії, Лоренцо Гейс (Lorenzo Heis) з Швейцарії та Алексі Муджирішвілі (Aleksi Mujirishvili) з Грузії нещодавно повернулися до Ісламабаду після того, як здійснили перше в історії сходження на вершину гори Віргераб Сар (Virgerab Sar) заввишки 6497 метрів.
Ця гора, на яку ще досі ніхто не сходив розташовується в самому кінці долини Шимшал (Shimshal valley) над льодовиком Вірджераб (Virjerab Glacier).
Також до підніжжя гори можна дістатися з льодовика Сім Ганг (Sim Gang Glacier), що поблизу Сніжного озера (Snow Lake).
Розташування гори Віргераб Сар (Virgerab Sar) заввишки 6497 метрів у долині Шимшал, Пакистан. Фото Philip de-Beger
Раніше Філіп де-Бегер вже намагався здійснити сходження на цю вершину у 2022 році в рамках експедиції під керівництвом його постійного напарника по сходженню, британця Пітера Томпсона (Peter Thompson)
«Ця експедиція почалася з Асколе», — згадує де-Бегер. «На жаль, портери покинули нас за 30 кілометрів від нашої гори, пославшись на важкий трекінг в снігу по пояс. Тому ми з Муріло Лесса понесли все наше спорядження самі, користуючись снігоступами та йдучі навіть вночі».
Проте, їхні зусилля були марними. Команда досягла льодовика Сім Ганг, але не змогла перетнути останній сніговий міст. Через брак провіанту та без альтернативного шляху вони відступили від гори.
«Принаймні, на зворотньому шляху ми здійснили перше сходження на безіменну вершину висотою близько 5920 метрів», — сказав альпініст.
Льдовики долини Шимшал, Пакистан. Фото Philip de-Beger
Цього разу де-Бегер спробував інший маршрут підходу до гори. Він планував пройти через льодовик Гішпар (Hispar Glacier) і перевал Вірджераб (Virjerab Pass), але його місцевий гід у Шимшалі переконав його йти вгору долиною Шимшал, цей маршрут лише двічі проходили місцеві команди. Не дивно, що потрапити до гори було серйозною проблемою.
«Ми пройшли чотири дні з портерами, а потім ще два дні з висотними провідниками. Від того місця, де вони залишили нас, до нашого базового табору на висоті 5350 метрів був ще день шляху.
І нам знадобилося два підходи, щоб донести все спорядження до базоовго табору».
Базовий табір у долині Шимшал, Пакистан. Фото Philip de-Beger
Це був перший раз, коли ці троє альпіністів зібралися в одну команду.
«Ми з Лоренцо відкрили кілька маршрутів на скелях Ефіопії, коли нам обом було по 19 років, але відтоді ми майже не сходили разом», — зазначив де-Бегер, якому зараз 36 років. «З Муджирішвілі я вперше зустрівся на декількох маршрутах в Грузії».
Фото Philip de-Beger
Після того, як команда встановила свій базовий табір, вони відразу почали роботу над маршрутом, оскільки прогнози погоди передбачали лише кілька хороших днів до періоду сильного снігопаду. Свій перший висотний табір вони встановили на висоті 5900 метрів.
«Маршрут був відносно простим, але передбачав перетин деяких масивних тріщин, що було можливо безпечно зробити лише рано вранці», — сказав де-Бегер. «Ми негайно спробували піднятися на вершину, але нас зупинили занадто засніжені схили».
Свій перший висотний табір вони встановили на висоті 5900 метрів. Фото Philip de-Beger
Після першої невдалої спроби, вони чекали тиждень в базовому таборі, поки негода вщухне, а потім знову вирушили на гору, побачивши в прогнозах невелике погодне вікно.
Почавши рано вранці, альпіністи досягли вершини за один довгий день праці 10 серпня.
«Маршрут не був надто технічно важкий, хоча на хребті була крута ділянка, на якій, на нашу думку, ми не могли поставити безпечні станції стархування», — сказав де-Бегер. «Але ми все одно змогли знайти шлях нагору».
Філіп де-Бегер (Philip de-Beger), Лоренцо Гейс (Lorenzo Heis), Алексі Муджирішвілі (Aleksi Mujirishvili) на вершині гори Віргераб Сар (Virgerab Sar) заввишки 6497 метрів у долині Шимшал, Пакистан. Фото Philip de-Beger
Згідно з початковим планом команди, вони планували піднятися до сідловини між Вірджераб Сар і сусідньою вершиною, а потім піднятися хребтом на головну вершину.
Однак, після розвідки маршруту вони вибрали інший підхід, перетнувши північну сторону гори, а потім піднявшись прямо на вершину.
Запланований маршрут (світло-блакитний) і фактичний GPS-трек (темно-синій) на вершину Віргераб Сар (Virgerab Sar) заввишки 6497 метрів у долині Шимшал, Пакистан. Фото Philip de-Beger
Де-Бегер каже, що він дуже задоволений сходженням, і хоча він хотів би спробувати пройти й інші найближчі вершини, для Лоренцо та Алексі було цілком достатньо однієї гор. Крім того, на них ще чекав довгий похід назід, оскільки вони не мали носіїв для повернення.
«Лоренцо я несли по 45 кг вантажу кожен протягом трьох днів», — сказав де-Бегер.
Важке повернення з долини Шимшал. Фото Philip de-Beger
Також слід зазначити, що під час експедиції команда фактично була ізольована від цивілізації, оскільки їх стільниковий телефон Thuraya був зламаний піля невдалої спроби підзарядити його напряму від сонячної панелі.
Окрім телефону вони мали пристрій InReach, але в останні дні експедиції і він втратив зв’язок.
"Ті альпіністи, хто зацікавлений у дослідницькому альпінізму в ізольованих районах Пакистану, мають багато можливостей у долині Шимшал", каже де-Бегер, - "Проте слід мати а увазі, що існує також непередбачуваність і важкість не тільки в сходженні а й ще ів підході до гори.
Річки, що розливаються наприкінці літа можуть стати дуже небезпечною перепоною навіть для автомобільного транспорту"
Важкий перехід через річку на зворотному шляху до Шимшала. Фото: Philip de-Beger
