Перше сходження на вершину Фу-Канг (Phu Kang) у Непалі. Фото Photo: Paulo Grobel / American Alpine Club
Американський альпійський журнал нещодавно опублікував статтю про захоплююче сходження, що відбулося минулого року, але яке пройшло поза увагою ЗМІ.
Це було відкриття нової вершини у Непалі: перше в історії сходження на гору Фу-Канг (Phu Kang)!
4 травня 2022 року південнокорейська команда під керівництвом відомого альпініста Кім Мі-Гона (Kim Mi-Gon), який у 2018 році завершив проходження всіх восьмитисяників планети, піднялася на вершину гори Фу-Канг (Phu Kang) заввишки 6694 метрів.
Ця гора майже недоступна для альпіністів, так швейцарсько-французька команда під керівництвом Жерара Техедора (Gerard Tejedor), що планувала сходження на цю вершину у 2008 року, навіть не змогла знайти дорогу до гори.
Натомість, вони піднялися на Гімлунг-Гімал. Наприкінці експедиції кілька членів команди піднялися головною долиною Фу-Кхола до базового табору гори Ратна-Чулі, звідки вони могли побачити більшу частину безіменного льодовика, описаного вище, а також сам Фу-Канг. Саме такий маршрут обрали корейські альпіністи у 2022 році.
Фото Фу-Канг (Phu Kang 6694 м), позначена літерою “C”. Фото Photo: Paulo Grobel / American Alpine Club
Гора Фу-Канг знаходиться у долині Нар-Фу в окрузі Мананг у Непалі, уздовж тибетського кордону на північний схід від Гімлунг-Гімал.
Вперше влада Непалу дозволила сходження на цю веришну лише з 2003 року.
У 2014 році Міністерство туризму Непалу також відкрило вершину, яку вони визначили як Північний Фу-Канг (Phu Khang Orth, 6580 м).
Координати цієї гори вказують на прикордонну точку на північ від піку 6566 м, на кінці південно-західного хребта у Тибеті.
Однак це просто точка на хребті, а зовсім не окрема вершина, тому здається більш логічним, щоб саме пік 6566 м, який є окремою вершиною, мав назву Фу-Канг Північний.
Фото Фу-Канг (Phu Kang 6694 м), позначена літерою “C”. Фото Photo: Paulo Grobel / American Alpine Club
У складі південнокорейської команди були: Кім Мі-Гон (Kim Mi-Gon), Джан Де-Бу (Jang Dae-Boo), Кан Сін-Вон (Kang Sin-Won), Кім Мін-Су (Kim Min-Soo), Лі Кун-Джін (Lee Kun-Jin), а також непальські шерпи Чхірінг (Chhiring Sherpa) та Дава Тшерінг (Dawa Tshering Sherpa)
Згідно з їхнім звітом, при сходженні на гору був уже сильний вітер, і щодня близько 11 ранку починався сніг. Тим не менш, корейці піднялися на вершину через сусідню гору, яку вони назвали Цирк 6400 (Peak Circa 6,400), а вже звідти вийшли на головну вершину північно-західним хребтом.
«О 4:40 ранку [4 травня] ми досягли хребта, близько до вершини 6400 метрів», – написали вони. «Ми перетнули її, пройшовши важкий спуск на дальній стороні, щоб піднятися по крутому північно-західному хребту Фу-Канг».
На головній вершині команда була 4 травня о 10:30 ранку. .
«Найвищою точкою була плоска снігова ділянка, розташована не на прикордонному хребті, як очікувалося, а приблизно на 150 м углиб Тибету», — написав Кім Мі-Гон.
Непальська альпіністська асоціація привітала команду Південної Кореї з першим сходженням на Фу-Канг.
"Тільки троє з нашої команди відвідували Гімалаї раніше.
22 квітня, через сім днів після виходу з Катманду, ми пройшли через долини Фу та Як Харка (Yak Kharka), нарешті досягши базового табору на висоті 5100 м біля підніжжя довгого безіменного льодовика на північ від західного хребта Гімлунг-Гімал.
Нашою метою була несходжена раніше вершина Фу-Канг (6694 м), яка лежить уздовж кордону з Тибетом на північний схід від Гімлунг-Гімал.
Передовий базовий табір був нами розміщений на морені льодовика на висоті 5400 м.
Був сильний вітер, і щодня об 11 ранку починався сніг. До того ж декому з команди було зле.
27 числа альпіністи спустилися до долини Фу для відпочинку, а 29 числа знову повернулися до базового табору.
На жаль, один із наших ключових членів команди, Кан Сін-Вонг, який мав великий досвід в Альпах, захворів.
30-го числа ми вирушили у передовий базовий табір, пройшовши відстань за чотири години. Однак було очевидно, що Сін-Вонг все ще хворий, і він був змушений залишити схил гори наступного дня.
1 травня ми піднялися до табору 1 на висоті 5600 м, приблизно на 200 м нижче, ніж ми спочатку планували. Табір був розташований біля підніжжя південно-західного хребта Пік приблизно 6400 м, який піднімається вздовж прикордонного хребта на північний захід від Фу Канг. Щоб дістатися до нього з передової бази, нам довелося чотири години проходити через льодоспад.
Перше сходження на вершину Фу-Канг (Phu Kang) у Непалі. Фото Photo: Paulo Grobel / American Alpine Club
Над табором 1 ми легко піднялися на 150 метрів, а потім по крутому хребту (в основному по снігу, хоча іноді ми бачили під ним синій лід), закріпивши мотузку, перетнули сніговий купол.
На дальній стороні ми трохи спустилися, а 3-го травня встановили табір 2 на висоті 6200 метрів.
Поки інші учасники встановлювали намети, я та ще один альпініст кріпили мотузку на початковій ділянці маршруту наступного дня.
Снігопад поступово посилювався після 16:00, але до 2:00 наступного ранку ми всі були готові йти на вершину.
О 4:40 ранку ми досягли хребта, близько до вершини 6400 метрів.
Ми перетнули її, спустившись на дальній стороні, щоб піднятися по крутому північно-західному хребту Фу-Канг.
Він мав довжину близько 700 м, і після фіксації першої ділянки знадобилося ще 3,5 години (з ділянками ухилу 40–60°), щоб досягти вершини.
Найвищою точкою була плоска снігова ділянка, розташована не на прикордонному хребті, як очікувалося, а приблизно на 150 м углиб Тибету.
Час на годиннику був 11:30 ранку.
На вершині ми простояли до 13:00, потім вирушили назад.
Швидко почався снігопад, і він став заважати на складній ділянці хребта, що ускладнювало пошук закріплених мотузок. Ми повернулися в табір 2 о 15:30 і наступного дня (5 травня) спустилися в базовий табір". - повідомив Кім Мі-Гон
Перше сходження на вершину Фу-Канг (Phu Kang) у Непалі. Фото Photo: Paulo Grobel / American Alpine Club
