Панорама массиву Монблан
Літній альпіністський сезон скоро закінчується, але попереду ще кілька хороших днів для сходження на Монблан.
Якщо умови на горі сприятливі, то це відчувається як відносно просте сходження.
Водночас не можна недооцінювати висоту гори у 4809 метрів. Зважаючи на дуже високу популярність Монблану, своє сходження краще планувати на кілька місяців наперед.
«Альпіністи, які планують здійснювати сходження з гідом у 2025 році за стандартним маршрутом, повинні забронювати місця вже цієї осені», — розповідає професійний гірський гід із Шамоні Стюарт Макдональд (Stuart Macdonald) в інтервью сайту Explorers Web. В іншому випадку бронювання місць у гірському притулку Гутє (Gouter Hut) може виявитися неможливим. «Попит на місця в притулку зашкалює», — каже Макдональд.
Стюарт Макдональд, гід IFMGA, почав підніматися на гірські вершини Альп з 1990-х років і переїхав до Шамоні в 2007 році. Він проводить клієнтів на Монблан максимум 3-4 рази на рік і за свою кар'єру сходив на вершину Альп понад 40 разів. «Я фактично перестав рахувати кількість своїх сходжень багато років тому», — зізнається він.
Монблан, або італійською Монте Б'янко, лежить на кордоні між Францією (Верхня Савойя) та Італією (Валле-д'Аоста). Це найвища вершина обох країн, а також Альп і Західної Європи. Завдяки своєму статусу найвищої гори Альп, він як магніт притягує до себе альпіністів і туристів не тільки з усієї Європи, а й світу. Оточений льодовиками та зубчастими вершинами в самому серці Альп, Монблан розташований поблизу деяких із наймальовничіших гірських міст — Шамоні та Сен-Жерве у Франції та Курмайор в Італії — і є колискою історії альпінізму. Власне, там і зародився альпінізм.
Більше того, перше сходження Жака Бальма та доктора Мішеля Габріеля Паккара, а через три роки знову Бальма та Горація Бенедикта де Соссюра, відкрило нову еру. Раніше вважалося, що Монблан «приречене місце», населене злими надприродними істотами, яких слід уникати.
Статуя Жака Бальма (вказує на Монблан) і Горація Бенедикта де Соссюра в Шамоні. Фото: Shutterstock
Перший нещасний випадок на горі стався під час 10-го сходження в 1820 році. Троє місцевих гідів загинули під лавиною, не маючи змоги покинути своїх клієнтів, які наполягали на продовженні сходження, незважаючи на погані умови. Навіть у наш час це звучить доволі знайомо...
Ця трагедія мала сильний вплив на громадську думку того часу, що змінило підхід майбутніх поколінь до альпінізму в Альпах.
Гіди Шамоні об’єдналися і 9 травня 1823 року заснували Compagnie des Guides de Chamonix (Компанія гідів Шамоні). Подібні компанії почали створюватися в Курмайорі та Сен-Жерве. Професійні гіди стали важливими фігурами в еволюції альпінізму в Альпах, який незабаром став популярним у всьому світі.
Для самостійних альпіністів Монблан вважається серйозним випробуванням. Для цього потрібне знання про небезпеки гірських вершин та знання того, як безпечно пересуватися льодовиковою та високогірною місцевістю. Навіть якщо вам допомагає гід, досвід техніки альпнізму буде значним плюсом у безпеці сходження.
Проте багато клієнтів часто намагаються подолати Монблан, не маючи досвіду альпінізму. Зазвичай це нормальна ситуація, коли не досвідчений альпініст йде на гору в супроводі гіда, який оцінює фізичну підготовку та досвід соїх клієнтів. Отже, чи можна піднятися на Монблан без попереднього досвіду?
За словами Стюарта Макдональда, можна.
«Це цілком нормально, коли людина, яка йде на сходження з гідом, не має досвіду, і це цілком нормально», — каже Макдональд. «Особисто я виявив, що єдиний спосіб дізнатися, що люди готові, це витратити три дні на тренування та акліматизацію (ночі в гірських притулках) перед спробою піднятися на вершину. Новачок може пройти таку акліматизацію і вже за кілька днів буде повністю готовим до сходження на вершину».
Макдональд також наполягає на тому, що обов'язково треба проводити акліматизаційні виходи. «Хоча деякі компанії позитивно відносяться до того, що їх клієнти проводять акліматизацію на навчання альпіністській техніці самостійно, я виявив, що це рідко працює, і більше не пропоную своїм клієнтом самостівйну роботу», — пояснює він.
«Монблан передбачає довгий день сходження на вершину, і я вважаю, що люди, які звикли до великих піших переходів або бігунів на довгі дистанції, зазвичай відчувають себе набагато краще за інших на горі», — сказав Макдональд.
Для новачків Макдональд пропонує: «Якщо ви можете пробігти напівмарафон приблизно за дві години, тоді у вас все гаразд з фізичною підготвкою. Найгірші результати, як правило демонструють любителі качати м'язи у спортзілі, які мають велику м’язову масу і низький рівень серцево-судинної форми».
Фітнес може бути однією з форм підготоки, але він не є головним і одного фітнесу буде не достатньо для безпечного сходження. «Альпіністська підготовка та акліматизація — це головне», — каже Макдональд. «Мені важливо, щоб мої клієнти проводили ночівлі на висоті близько 3000 метрів протягом двох ночей під час акліматизації та тренувань. Ми зосереджуємося на роботі з кішками, тому що ковзання та спотикання є причиною більшості нещасних випадків на горі.
Ми завжди тренуємося на крутій і складній місцевості, наприклад, на схилі Егюй Марбре (Aiguille Marbree). Таким чином я можу побачити, хто з моїх клієнтів як буде себе вести на тій чи іншій ділянці маршруту».
Після того, як клієнт витратить достатньо часу на підготовку, Макдональд каже, що насправді на Монблані варто хвилюватися лише про одне: про погоду.
Стандартний маршрут, крок за кроком
Стандартний маршрут на вершину Монблан
Стандартний маршрут на вершину Монблан проходить вздовж плеча Монблана Dome du Gouter і гребенем Боссе (Bosses Ridge) і на сьогодні є найпопулярнішим маршрутом на вершину Альп з однієї простої причини.
Цей маршрут пропонує найкращі шанси на успіх. Цікаво, що маршрут першого сходження, вверх по льодовику Боссонс (Bossons Glacier), зараз не використовується влітку через значне таяння льодовика. В кращому випадку його проходять на лижах взимку і навесні.
Детальніше про це Ви можете дізнатись з статті: Ризики стандартних маршрутів на Монблані
Ось як Макдональд проходить стандартний маршрут ан Монблна зі своїми клієнтами, етап за етапом:
Гірський притулок Тет Русс (Tete Rousse Hut) - гірський притулок Гутє (Gouter Hut)
Маршрут починається з 2,5-годинної прогулянки від залізничної станції в Nid'aigle до гірського притулку Тет Русс (Refuge Tete Rousse). Звідти Ви можете піднятися на вершину Монблан наступного дня, зробивши ночівлю в притулку Гутє (Gouter Hut) по дорозі вниз.
Найбільш технічна частина маршруту знаходиться між цими двома притулками. Невдовзі після виходу з Тет Рус вам потрібно перетнути вкрай небезпечний Великий Кулуар (Grand Couloir du Gouter).
Проходження Великого Кулуару та дослідження його ризиків
Хоча ця ділянка технічно проста (перехід її займає всього одну-дві хвилини) вона схильна до каменепадів. Тому найкраще це робити, коли кулуар засніжений і замерзлий.
Якщо він не мерзлий, то повинен бути сухим (коли на горі немає відлиги, і не після дощу).
Іноді каменепад настільки сильний, що маршрут взагалі закривається. Я веду своїх клієнтів лише в червні або вересні; саме у цю пору, кулуар найменш вразливий каменепадами. Після траверсу кулуару вам доведеться сходити близько двох годин до притулку Гутє.
Рельєф місцевості варіюється від легких стежок до скелелазіння по низької якості скелям. Це не дуже складно, але схил крутий, відкритий, і вам потрібно бути впевненим у своїх силах. З моменту виходу з притулку професійні гіди прстраховують своїх клієнтів мотузкою. Також по маршруту до вершини є ділянки на якіх закріплені стаціонарні мотузки та троси.
Щасливі обличчя після безпечного перетину Великого Кулуару на Монблані (Grand Couloir du Gouter). Фото: Stuart Macdonald
Гірський притулок Гутє (Gouter Hut) - гірський притулок Валло (Vallot Shelter)
Коли ми досягаємо гірського притулку Гутє, ми зазвичай робимо перерву та залишаємо кілька речей, які нам не знадобляться у подальшому сходженні на вершину. Після виходу місцевість досить легка. Ми піднімаємося сніговими полями до притулку Валло, невеликої хатинки, яка використовується виключно для надзвичайних ситуацій, вона розташована на висоті 4365 метрів. Там ми робимо ще одну перерву перед останнім штурмом вершинни.
Снігові поля над притулком Гутє (Gouter Hut). Фото: Stuart Macdonald
гірський притулок Валло (Vallot Shelter) - вершина Монблан
Невдовзі після притулку Валло ми йдемо хребтом Боссе (Bosses Ridge) до самої вершини. Хребет місцями вузький і вимагає хорошої техніки використання кішок і акліматизації, враховуючи велику висоту над рівнем моря. Загальний час проходження від пртулку Руссе до вершини становить близько семи годин.
На вершині Монблан. Фото: Stuart Macdonald
Спуск
Спуск назад до притулку Гутє займає від двох до двох з половиною годин, і на спуску ми ночуємо у притулку. Використання обох притулків підвищує гнучкість і безпеку сходження. Це гарантує, що Вам не потрібно буде перетинати Великий кулуар вдень (коли схил теплий і є велика вірогідність каменепадів). Якщо погода недостатньо сприятлива, щоб піднятися на вершину в запланований день, є шанс зачекати в Гутє та почати сходження вранці наступного дня, перш ніж спуститися з вершини до самого низу.
Альтернатива: маршрут Три вершини (The Trois Monts Route)
Маршрут "крізь три Монблана" (Les trois Mont Blanc route) відмічено жовтим кольором
Альтернативний маршрут Trois Monts (Три вершини) проходить від гори Егюій-дю-Міді (Aiguille du Midi) через плечі Монблан-дю-Такуль (Mont Blanc du Tacul) і Мон-Моді (Mont Maudit) до вершини Монблану, пояснив Макдональд. Ви можете або залишитися в гірському притулку Космік (Cosmiques Hut) напередодні ввечері, або сісти на перший підйомник із Шамоні, піднятися по маршруту та ночувати в притулку Космік після сходження.
«Останній підхід означає, що ви будете підніматися вдень, коли тихо і зазвичай тепліше», — сказав Макдональд. «Цей маршрут, як правило, набагато тихіший, ніж стандартний маршрут, але він має деякі ризики, про які слід знати».
За його словами, схили Монблан-дю-Такуль і Мон-Моді схильні до обвалювання сераків і ідеальні для лавин. «Після свіжого снігопаду маршрут потребує кількох днів для стабілізації. Незважаючи на те, що схил виглядатиме ідеально, маршрут може бути дуже небезпечним».
Багато нещасних випадків зі смертельними наслідками сталося на схилах Монблану, в тому числі останнім часом. Минулого тижня двоє альпіністів загинули в результаті аварії на спуску. На початку серпня ще один альпініст загинув і четверо отримали поранення в результаті падіння серака.
Сераки, що нависають над маршрутом, можуть впасти в будь-який час дня чи ночі, і це важко передбачити. Остання проблема цього маршруту полягає в тому, що танення льодовиків зробило його значно крутішим. Раніше маршрут прокладався у співвідношенні 1:2, але зараз це співвідношення частіше є як 1:1. Плече Моді, безумовно, серйозніше, ніж було раніше. Підводячи підсумок, це чудовий маршрут за відповідних умов.
Папська дорога (Pope Route)
Варто розглянути й третій варіант: так званий Папський шлях з Італії. Він починається з долини Валь-Вені (Val Veny) та прямує через гірський притулок Гонелла (Gonella Hut). Назва маршруту походить від імені Ахілла Ратті (Achille Ratti), який першим скористався цим шляхом, спускаючись з вершини. Роки потому Ратті став Папою Римським Пієм XI .
«Це чудовие сходження з неймовірним відчуттям віддаленості та самотності, але, як і на Трьох Вершинах, маршрут має кілька ризиків», — зазначив Макдональд.
Він зазначив, що підхід до гірського притулку — це суцільне п’ятигодинне сходження без підйомників та поїздів, тут шлях ніяк не скоротиш. Для проходження потрібен ідеальний прогноз погоди та найкраща фізична форма.
«Гірський притулок маленький і гарний, але має проблеми з водопостачанням», — сказав Макдональд. «Коли гірські річки пересихають, притулок закривається на сезон, частіше це відбувається наприкінці червня». На момент написання цієї історії (кінець серпня) притулок Гонелла закритий.
«Льодовик крутий і складний», — продовжує Макдональд. «Іноді стає занадто крижано, або снігові мости руйнуються. І те, і інше може зробити маршрут непрохідним».
Хребет над льодовиком теж крутий. Піднявшись на вершину, Ви можете повернутися тим самим маршрутом, який передбачає надзвичайно довгий спуск, або спуститись на сторону Франції. У такому випадку Вам необхідно буде організувати логістику для повернення до Італії.
Зміна клімату
«Кліматичні зміни надзвичайно вплинули на Монблан», — каже Макдональд. «Сніг на схилах гори тане швидше, ніж раніше».
Гід зазначає, що останніми роками стандартний маршрут закривали більшість сезонів на три-шість тижнів, чого раніше не було. Маршрут був відкритий протягом усього сезону цього року, але у 2022 році його надовго закривали.
Макдональд також зазначив, що льодовики на маршруті Трьох Вершин стали крутішими та серйознішими.
«Монблан завжди був серйозною горою, але зараз він ще серйозніший», – підсумував він.
